– З моменту запуску Національної кадастрової системи, усього за 9 місяців, нам вдалося здійснити справжній концептуальний прорив у розвитку земельних відносин. Якщо проводити історичні аналогії, у сфері земельних відносин Україна буквально за пару років подолала шлях від «феодального середньовіччя» до століття «хай-теку». Тепер кожен користувач може побачити будь-яку ділянку на публічній кадастровій карті, реєстрація проходить автоматично, а сховати земельні махінації стало просто неможливим, – підкреслив Голова Держземагентства України Сергій Тимченко у статті «Земельні відносини: через інновації до порядку» (тижневик «Дзеркало тижня», №35 за 27.09.2013).
На сьогодні геоінформаційна кадастрова система за своєю інфраструктурою, кількістю користувачів і операцій, а головне – за обсягом даних не має аналогів серед інформаційних систем інших міністерств і відомств. Кадастрова карта України є найбільшою в Європі.
– Але це тільки початок масштабного впровадження безлічі інноваційних ідей. Ми почали роботу над по-справжньому глобальним проектом – створенням національної інфраструктури геопросторових даних. Його масштаби безпрецедентні не тільки для України, а й для багатьох розвинених країн світу, – наголошує керівник земельного відомства. – Саме таким ми бачимо свій внесок у підтримку європейського курсу нашої держави – на технологічному, інноваційному та законодавчому рівнях.
У квітні 2013 року фахівці земельного відомства почали роботу над проектом, покликаним повністю змінити звичне уявлення українців про управління ресурсами країни – національною інфраструктурою геопросторових даних.
Основою для пілотного проекту було обрано Фастівський район Київської області. У тісній співпраці з місцевою владою розробники проекту зібрали і перевели в електронний вигляд максимально можливу кількість інформації про всі ресурси, які знаходяться на його території, отримавши таким чином 22 тематичних набори даних з більш як 200 інформаційними шарами. За допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення всі вони були накладені на електронну карту та ув’язані між собою.
І це не тільки детальна фактична інформація про інфраструктуру і комунікації району – аж до відображення кожної водопровідної труби з усіма специфікаціями, кожного світлофора, кожної будівлі в адресній прив’язці, всіх установ, земельних, водних ресурсів, лісофонду, ґрунтів, надр та рельєфів, логістичних маршрутів, різноманітних технічних і статистичних даних. У перспективі це також і зручний інструмент для моделювання ситуацій, що вкрай важливо для запобігання стихійних лих і техногенних катастроф.
Створення національної інфраструктури геопросторових даних послужить дієвим інструментом управління ресурсами та залучення інвестицій. З точки зору будь-якого громадянина стане зручним та доступним джерелом інформації, в тому числі і для ведення бізнесу.
Способів практичного застосування – маса. До прикладу, людина хоче купити будинок у певному районі. За допомогою публічної карти покупець зможе отримати будь-які дані, що його цікавлять: наскільки зручні маршрути громадського транспорту в цьому районі, про наявність чистої води, де знаходиться найближчий дитячий садок, кількість сонячних днів у році, близькість парків, заправок, об’єктів сфери послуг і т.д. І все це завдяки кільком клікам на своєму комп’ютері.
Безумовно, вкрай важливим чинником є підготовка моделі розподілу галузевих баз даних, щоб зміни до них відбивалися в онлайн-режимі. Наприклад, якщо будинок потрапив під знесення, і це відображено в документації профільних відомств, на карті це також має бути видно.
– Ми не маємо наміру збирати всі бази у себе на серверах. Бази різних міністерств і відомств – як і раніше залишаються в їх повному управлінні. Але всі геопросторові бази даних країни необхідно привести в електронний вигляд, єдиний формат, інтегрувати між собою і прив’язати до карти. Коли відвідувач системи формує запит, система просто підтягує необхідну актуальну інформацію з різних баз, – підкреслив Сергій Тимченко.
