Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами аналізу декларацій під час здійснення їх повних перевірок сформувало перелік найпоширеніших помилок, які допускають суб’єкти декларування.
Так, декларанти порушують вимоги ЗУ «Про запобігання корупції» через такі типові помилки у декларації:
1) під час заповнення розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» невірно визначають чи належить їхня посада до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим Національним агентством.
Увага! Державні службовці Головного управління, що мають категорії Б і В до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції не відносяться.
Нагадую державні службовці категорії В не відносяться до посад що займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Державні службовці Головного управління, що мають категорії Б і В до переліку Національних публічних діячів не відносяться.
2) не зазначають у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» відомості щодо об’єктів нерухомості, які вони або члени їх сімей на будь-якому праві використовували для проживання або які є їх зареєстрованим місцем проживання (в тому числі протягом 183 днів і більше протягом року). Інформація в даному розділі повинна збігатися із відомостями щодо місця проживання та місця реєстрації;
3) не зазначають у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» інформацію стосовно нерухомості та транспортних засобів: їх вартості, прав на об’єкт та дати його набуття, кадастрового номера, ідентифікаційного, реєстраційного номерів;
4) не зазначають у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» транспортні засоби, які «відчужені» за довіреністю. Декларанти хибно вважають, що видана довіреність на розпорядження майном від їх імені є відчуженням майна та свідчить про перехід права на це майно;
5) не зазначають в розділі 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або член його сім’ї» інформацію про відповідні юридичні особи. Декларанти помилково вважають, що зазначення таких юридичних осіб в розділі 8 «Корпоративні права» є достатнім;
6) зазначають в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» самого себе джерелом отриманого доходу.
Увага! Необхідно джерелом доходу вказувати ту конкретну юридичну особу (в деяких випадках фізичну), що здійснила нарахування і виплату доходу.
7) не зазначають в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» отриманих кредитів. Суб’єкти декларування хибно вважають, що зазначення кредиту в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» є достатнім;
8) не зазначають загальний розмір фінансового зобов’язання у розділі 13 декларації;
9) не зазначають у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» правочини, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді, або зазначають правочини, які вчинені членами сім’ї, тобто «зайву» інформацію.