Проект Закону України “Про ринок земель”.

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про ринок земель”

Цей Закон визначає правові та економічні засади організації і

функціонування ринку земель,

а також порядок проведення земельних торгів.

Розділ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

аукціон — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається учаснику, що запропонував за нього найвищу ціну, зафіксовану у ході проведення торгів ліцитатором;

виконавець земельних торгів (виконавець) — юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів та уклала з організатором договір на проведення продажу об’єкта торгів на земельних торгах;

конкурс — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається переможцю торгів, яким оголошується той учасник, який запропонував найкраще поєднання ціни лота, умов використання земельної ділянки та інших умов відповідно до критеріїв, визначених умовами конкурсу;

консолідація земель сільськогосподарського призначення — науково та економічно обґрунтоване об’єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з метою раціонального ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

крок аукціону — мінімальна надбавка, на яку в ході аукціону здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота;

ліцитатор — ведучий земельного аукціону із спеціальною підготовкою, який призначається виконавцем;

лот — об’єкт земельних торгів (земельна ділянка або право на неї) із якісними та кількісними характеристиками, що виставляється для продажу на торгах;

обіг земельних ділянок (прав на них) — перехід права на земельну ділянку від однієї особи до іншої на підставі правочинів, у тому числі укладених за результатами земельних торгів;

організатор земельних торгів (організатор) — фізична або юридична особа, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державний орган приватизації, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, або державний виконавець відповідно до виконавчого документу;

переможець земельних торгів (переможець) — особа, з числа учасників земельних торгів, яка визначається у ході проведення земельних торгів та за результатами земельних торгів має право на укладання договору купівлі-продажу лота;

покупець — переможець, який уклав договір купівлі-продажу та здійснив у повному обсязі розрахунки за придбаний на аукціоні лот;

ринок земель — система правовідносин між відчужувачами земельних ділянок (права оренди на них), та особами, які набувають право власності (оренди) земельними ділянками, органами державної влади та місцевого самоврядування, пов’язаних з укладенням, виконанням, зміною та припиненням цивільно-правових договорів, які передбачають відчуження земельних ділянок, права оренди на них;

стартова ціна — ціна земельної ділянки (права на неї), з якої розпочинається продаж лота на торгах;

спеціалізована установа — державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення, що утворена Кабінетом Міністрів України;

учасник земельних торгів (учасник) — особа, яка відповідає встановленим законодавством вимогам, подала відповідні документи для участі в земельних торгах та зареєстрована виконавцем відповідно до цього Закону;

ціна продажу — фіксована ціна продажу земельної ділянки (права на неї), сплачена покупцем.

Стаття 2. Правове регулювання ринку земель

Правове регулювання ринку земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Стаття 3. Суб’єкти та об’єкти ринку земель

1. Суб’єктами ринку земель є відчужувачі та набувачі земельних ділянок (прав на них):

громадяни та юридичні особи України;

територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування;

держава в особі відповідних органів державної влади та спеціалізованої установи;

іноземні громадяни та особи без громадянства;

іноземні юридичні особи, підприємства з іноземними інвестиціями;

спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб;

іноземні держави.

2. Об’єктами ринку земель, що виставляються для продажу, є:

земельні ділянки державної або комунальної власності відповідного цільового призначення та виду використання в межах певної категорії земель;

земельні ділянки відповідного цільового призначення та виду використання в межах певної категорії земель, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, або частки у праві спільної власності на земельні ділянки;

земельні частки (паї);

право оренди на земельні ділянки на встановлений строк оренди або право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);

частки у праві спільної власності на землю.

Стаття 4. Органи, що здійснюють продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них

Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них здійснюють органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні органи приватизації, спеціалізована установа, уповноважені здійснювати відчуження земельних ділянок, призначених для продажу, або державний виконавець відповідно до виконавчого документу.

Стаття 5. Інформування громадськості та врахування громадських інтересів при здійсненні продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них

1. Під час підготовки до продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них органи виконавчої влади, спеціалізована установа та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:

інформують населення через засоби масової інформації про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них);

залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні заходів щодо розвитку ринку земель;

забезпечують врахування інтересів територіальних громад при розробці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель.

Глава 2. Організація ринку земель

Стаття 6. Прогнозування ринку земель

1. Система прогнозування ринку земель включає:

створення місцевих банків даних попиту та пропозицій на ринку земель;

щорічне визначення уповноваженими органами переліку і затвердження обсягів продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та обсягів надходження коштів від їх продажу до відповідних бюджетів;

періодичну публікацію відомостей про попит і пропозиції на земельні ділянки;

запровадження системи громадського обговорення інвестиційних проектів щодо розвитку територій.

2. Прогнозування ринку земель здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Стаття 7. Надання консалтингових послуг з питань функціонування ринку земель

1. Консалтингові послуги з питань функціонування ринку земель передбачають:

консультування власників землі та землекористувачів;

надання інформації про результати досліджень щодо попиту та пропозиції земельних ділянок, ціноутворення на ринку земель;

інформаційних послуг з питань земельного законодавства, оцінки земель, здійснення цивільно-правових угод та інших послуг щодо обороту земельних ділянок;

надання суб’єктам ринку земель практичної допомоги щодо набуття та реалізації прав власності на землю.

2. Консалтингові послуги суб’єктам ринку земель надають фізичні та юридичні особи – суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, які здійснюють господарську діяльність у сфері землеустрою, оцінки земель, земельних торгів тощо відповідно до закону.

Стаття 8. Державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності

1. Державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності забезпечує реалізацію державної політики щодо регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення, консолідації земель сільськогосподарського призначення, охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності.

2. Державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності утворюється Кабінетом Міністрів України, діяльність якої спрямовується і координується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Розділ ІІ. ОБІГ ЗЕМЕЛЬ

Глава 3. Продаж та передача в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення на неконкурентних засадах

Стаття 9. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах

Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, встановлених частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому статтею 128 Земельного кодексу України.

Стаття 10. Передача в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності несільськогосподарського призначення на неконкурентних засадах

Передача в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, встановлених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Стаття 11. Продаж та передача в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, на неконкурентних засадах

1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за ініціативою їх власників.

2. У разі продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності зі складу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, інші учасники мають переважне право купівлі такої частки.

3. У разі продажу виділеної зі складу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що перебуває у спільній сумісній власності, окремої частки, переважне право купівлі такої частки мають інші співвласники.

4. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення іноземним юридичним особам здійснюється за договором купівлі-продажу, укладеним та нотаріально посвідченим виключно на території України.

Глава 4. Обіг земель сільськогосподарського призначення

Стаття 12. Обмеження щодо набуття у власність земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть набувати у власність за цивільно-правовими угодами лише:

громадяни України;

держава в особі спеціалізованої установи чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

2. Іноземні громадяни, особи без громадянства, підприємства, засновані за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, іноземні юридичні особи та іноземні держави не можуть мати у власності землі сільськогосподарського призначення.

3. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, набуті у власність особами, що не зазначені у частині першій цієї статті, підлягають відчуженню протягом одного року із дати набуття.

4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, набуті у власність особами, що не зазначені у частині першій цієї статті, які не були відчужені протягом одного року із дати набуття, підлягають примусовому відчуженню на земельних торгах.

Стаття 13. Умови продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Умовою продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення та права оренди на них для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є наявність агрохімічного паспорту земельної ділянки, виготовленого на замовлення продавця такої ділянки, на основі агрохімічного обстеження, що проводиться спеціалізованими науковими установами (організаціями), які мають відповідний рівень акредитації в галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів.

Стаття 14. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) вільних від забудови, не наданих у користування

1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти нерухомого майна, здійснюється на конкурентних засадах (аукціонах), крім випадків, встановлених Земельним кодексом України.

2. Стартова ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може бути нижчою за її вартість, визначену на підставі експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності під господарськими будівлями і дворами

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі, двори та інші споруди виробничого призначення, які знаходяться у власності фізичних чи юридичних осіб, провадиться цим особам за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відповідності з проектами землеустрою щодо відведення вказаних ділянок, затвердженими у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Розмір такої земельної ділянки встановлюється з урахуванням державних будівельних норм і правил, що забезпечують умови обслуговування і експлуатації зазначених будівель і споруд.

Стаття 16. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з розстроченням платежу

1. Договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності може бути передбачено продаж земельних ділянок з розстроченням платежу.

Розрахунки з розстроченням платежу здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства понад норму безоплатної приватизації із земель державної або комунальної власності з розстроченням платежу мають громадяни України, які:

до введення в дію цього Закону отримали ці земельні ділянки в постійне користування або оренду для ведення фермерського господарства;

протягом останніх п’яти років ведуть особисте селянське господарство і набувають у власність ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з метою створення фермерського господарства чи ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту і купують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, створення особистих селянських і фермерських господарств;

купують деградовані та малопродуктивні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для заліснення, залуження або створення об’єктів природно-заповідного фонду.

3. Термін розстрочення платежу при продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може перевищувати п’яти років.

4. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу, у договорі купівлі-продажу обов’язково вказується, що відповідне право переходить до набувача після сплати першого платежу, який є підставою для видачі правовстановлюючого документу, та у разі несвоєчасної сплати наступних платежів, це право припиняється у судовому порядку.

Стаття 17. Вимоги щодо придбання деградованих та малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення

1. Громадяни можуть набувати за плату у власність деградовані та малопродуктивні земельні ділянки сільськогосподарського призначення для залісення, залуження або створення об’єктів природно-заповідного фонду.

2. Залісення або створення об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється на підставі затверджених проектів землеустрою.

Стаття 18. Обмеження щодо граничних площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть продаватись громадянам України в розмірах, що не перевищують граничної максимальної площі земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідному регіоні.

2. Максимальні граничні площі земельних ділянок, що можуть перебувати у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах відповідного регіону, установлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням оптимальних розмірів сільськогосподарських підприємств відповідного регіону за поданням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та Національної академії аграрних наук України.

3. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може перевищувати граничної максимальної площі земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідному регіоні у разі успадкування земельних ділянок за законом.

4. Забороняється державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, якщо вона призведе до перевищення граничної максимальної площі земельних ділянок у приватній власності однієї особи (крім успадкування земельних ділянок за законом).

Стаття 19. Консолідація земель сільськогосподарського призначення

Консолідація земель сільськогосподарського призначення здійснюється шляхом:

об’єднання (обміну) земельних ділянок за згодою власників;

реалізації органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування та власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок переважного права на купівлю земельних ділянок.

Стаття 20. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення з меліоративними системами

Перехід права власності на земельну ділянку із розташованими на ній інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремих об’єктів, а також інженерною інфраструктурою міжгосподарських меліоративних систем та її окремих об’єктів не тягне за собою перехід права власності на зазначені об’єкти.

Стаття 21. Відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (права оренди) банківськими та іншими кредитними установами

Відчуження банківськими та іншими кредитними установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення (права оренди), право власності (право оренди) на які перейшло до них у рахунок погашення договірних зобов’язань або в результаті звернення стягнення на предмет забезпечення у разі невиконання зобов’язань за кредитними договорами, проводиться протягом шести місяців з дня набуття земельної ділянки або права оренди шляхом продажу органам державної влади чи органам місцевого самоврядування або через проведення аукціону.

Стаття 22. Переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб, або прав на неї

1. Переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у приватній власності, за ціною, оголошеною для продажу, мають спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення чи органи місцевого самоврядування, користувач (орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб), власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення не розповсюджується на випадки продажу таких земельних ділянок членам сім’ї, родичам.

2. Особа, що має намір продати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов’язана письмово повідомити осіб, що мають право переважної купівлі, про намір продати земельну ділянку, вказавши ціну та інші умови, на яких вона її продає. Якщо місцезнаходження особи, що має право переважної купівлі, невідоме, або якщо кількість осіб, що мають зазначене переважне право, становить більше трьох, повідомлення здійснюється шляхом публікації оголошення у місцевій пресі за місцем розташування земельної ділянки.

3. Протягом місяця після отримання письмового повідомлення (опублікування оголошення) суб’єкти права на переважну купівлю мають право письмово заявити про своє бажання придбати земельну ділянку на вказаних продавцем умовах та внести вартість земельної ділянки в депозит нотаріуса. Якщо особи, які виявили бажання реалізувати належне їм право переважної купівлі земельної ділянки, протягом зазначеного терміну не повідомлять власника про придбання ділянки та не внесуть вартість ділянки у депозит нотаріуса, вважається, що такі особи відмовилися від реалізації переважного права.

4. У разі, якщо намір реалізувати переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення за оголошеною ціною висловили кілька осіб, пріоритет на реалізацію переважного права має держава в особі спеціалізованої установи.

5. У випадку, коли суб’єкти, що мають переважне право купівлі земельної ділянки, відмовилися від її купівлі або не повідомили продавця про намір придбати її та не внесли вартість земельної ділянки у депозит нотаріуса, продавець має право відчужити земельну ділянку на вказаних у повідомленні умовах іншій особі.

6. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах особа, що має право переважної купівлі, може реалізувати своє право шляхом погодження на ціну, яка пропонується іншими учасниками торгів, без її перевищення.

7. У разі продажу земельної ділянки з порушенням переважного права купівлі особа, що має переважне право, може пред’явити до суду позов про переведення на неї прав та обов’язків покупця.

Стаття 23. Ціна земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності при їх продажу

Ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, встановлену на час продажу відповідно до закону.

Стаття 24. Вимоги щодо купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка входить в єдиний масив та використовується в сівозміні

Продаж земельних ділянок, які входять в єдиний масив та використовуються в сівозміні, або права оренди, здійснюється за умови використання земельних ділянок у сівозміні до закінчення періоду ротації згідно з проектом землеустрою.

Стаття 25. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення спільної власності

1. У разі продажу власником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, інші учасники спільної власності мають переважне право купівлі частки.

2. У разі продажу виділеної із земельної ділянки сільськогосподарського призначення спільної сумісної власності окремої частки, переважне право купівлі такої частки мають інші співвласники.

Стаття 26. Заборона зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбаних із земель державної та комунальної власності

1. Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладання договору відчуження, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

2. Вимоги даної статті розповсюджуються на земельні ділянки, придбані із земель державної та комунальної власності з часу набрання чинності цим Законом, а також на випадки, коли зазначені земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону).

3. Обмеження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

4. Зміна цільового призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства здійснюється виключно на підставі затверджених в установленому законом порядку схем землеустрою відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що містять зонування земель за їх категоріями.

Розділ ІІІ. ПРОДАЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ПРАВ НА НИХ НА ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГАХ

Глава 5. Суб’єкти земельних торгів та професійна підготовка ліцитаторів

Стаття 27. Суб’єкти земельних торгів

1. Суб’єктами земельних торгів є:

юридична особа, яка отримала ліцензію на проведення земельних торгів та має у своєму складі не менш як двох ліцитаторів, що отримали кваліфікаційні свідоцтва ліцитатора;

центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який здійснює ліцензування проведення земельних торгів та здійснює підготовку ліцитаторів для обслуговування земельних торгів відповідно до цього закону;

фізична або юридична особа, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або державний виконавець відповідно до виконавчого документу, який прийняв рішення про продаж земельної ділянки або права на неї на земельних торгах.

Стаття 28. Здійснення підготовки ліцитаторів

1. Ліцитаторами з проведення земельних торгів можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають вищу освіту, володіють державною мовою, склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора з проведення земельних торгів відповідно до вимог цієї статті.

Ліцитатором з проведення земельних торгів не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

2. Професійна підготовка ліцитаторів з проведення земельних торгів складається з навчання за програмою підготовки та підвищення кваліфікації ліцитаторів з проведення земельних торгів на базі навчальних закладів, які уклали відповідну угоду з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Програми підготовки та підвищення кваліфікації ліцитаторів з проведення земельних торгів затверджуються навчальними закладами за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

3. Фізичним особам, що пройшли навчання за програмою підготовки ліцитаторів та склали кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора з проведення земельних торгів.

Порядок проведення кваліфікаційних іспитів установлюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторного складання не раніше, ніж через один рік.

Ліцитатори з проведення земельних торгів зобов’язані не рідше одного разу в три роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.

Видача кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів, видача дубліката або анулювання кваліфікаційного свідоцтва здійснюється на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Строк видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів або надання письмового повідомлення про відмову у видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів становить 10 днів з дня складання кваліфікаційного іспиту.

Строк дії кваліфікаційного свідоцтва необмежений у часі. Невиконання вимоги, зазначеної у абзаці четвертому частини третьої цієї статті, є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів.

4. Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів є:

не проходження курсу підготовки ліцитаторів з проведення земельних торгів або не складання кваліфікаційного іспиту на отримання кваліфікаційного свідоцтва.

5. Кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора може бути анульовано центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів:

а) з власної ініціативи ліцитатора;

б) у випадках:

винесення щодо ліцитатора обвинувального вироку суду, який набрав чинності;

винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи (ліцитатора), визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;

неодноразового порушення ліцитатором чинного законодавства при проведенні земельних торгів або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;

набрання законної сили рішенням суду про порушення ліцитатором вимог законодавства при проведенні земельних торгів.

6. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр ліцитаторів з проведення земельних торгів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.

Порядок формування, ведення та користування Реєстром ліцитаторів з проведення земельних торгів визначається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Глава 6. Порядок продажу земельних ділянок та прав на них на аукціоні

Стаття 29. Добір та формування переліку земельних ділянок державної та комунальної власності, які виставляються для продажу на аукціоні або права на які виставляються для такого продажу

1. Організатор визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності для продажу на аукціонах таких ділянок або права оренди на них окремими лотами.

2. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності для формування переліку, зазначеного у частині першій цієї статті, здійснюється на підставі звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови та на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови.

3. Земельні ділянки, включені до переліку, зазначеного у частині першій цієї статті, не можуть надаватися у користування для будь-яких цілей, зокрема в оренду, до завершення аукціону.

4. Організатор забезпечує здійснення контролю за оприлюдненням виконавцем повідомлення про проведення земельних торгів.

Стаття 30. Підготовка лотів до продажу на аукціоні

1. Підготовку лотів до продажу на аукціоні забезпечує організатор.

Підготовка лотів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або права оренди на них включає:

виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі);

визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права оренди на неї та встановлення стартової ціни лота, яка не може бути меншою від ціни, визначеної за результатами експертної грошової оцінки, проведеної за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;

виготовлення територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів технічного паспорта земельної ділянки в разі його відсутності.

Підготовка лотів щодо продажу земельних ділянок приватної власності або права оренди на них включає:

присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки (у разі його відсутності);

проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права оренди на неї та її рецензування відповідно до Закону України “Про оцінку земель”, встановлення стартової ціни лота, яка не може бути меншою від ціни, визначеної за результатами експертної грошової оцінки, проведеної за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Виготовлення землевпорядної та землеоціночної документації здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на проведення таких робіт, відповідно до договору з організатором.

У разі необхідності виготовлення технічного паспорта, організатор після затвердження землевпорядної та землеоціночної документації, зазначеної в абзацах третьому і четвертому цієї частини, передає відповідні документи і матеріали територіальним органам центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для виготовлення технічного паспорта земельної ділянки.

2. Після виготовлення технічного паспорта земельної ділянки та інших матеріалів організатор передає відповідну документацію і матеріали виконавцю, який визначається організатором на конкурсних засадах.

Основним критерієм визначення виконавця є наявність ліцензії та запропонована ним вартість послуг.

Документація щодо кожного лота формується виконавцем в окрему справу і після закінчення аукціону передається покупцеві.

Із зазначених документації та матеріалів виконавець формує інформаційну картку на лот.

3. Закупівля послуг (виконання землевпорядних та землеоціночних робіт) у процесі підготовки до продажу земельних ділянок та прав на них здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.

4. Умови, оголошені перед проведенням аукціону, не підлягають зміні під час укладення договору купівлі-продажу або договору оренди.

Стаття 31. Підготовка до проведення аукціону

1. Аукціон проводиться виконавцем на підставі договору з організатором.

Виконавець протягом п’яти днів після підписання зазначеного договору та отримання матеріалів на лот публікує у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної, регіональної та місцевої сфери розповсюдження оголошення із зазначенням дати проведення аукціону та переліку лотів.

2. В оголошенні зазначаються:

розміри земельної ділянки;

цільове призначення, а для містобудівних потреб – також види використання (пріоритетні та допустимі);

умови продажу та стартову ціну;

місце і час проведення торгів;

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

найменування та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки.

3. Аукціон проводиться не раніше ніж через 30 днів та не пізніше 60 днів після опублікування зазначеного оголошення.

Стаття 32. Скасування аукціону

1. Організатор має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за 10 днів до його початку з негайним розміщенням в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, офіційного повідомлення про скасування аукціону із зазначенням причини.

Організатор може відмовитись від проведення аукціону, якщо з’ясувалось, що до участі в аукціоні подали заяви:

представники юридичних осіб, що фактично уособлюють одну особу;

особи, що відповідно до Земельного кодексу України не мають право на набуття у власність або в оренду земельних ділянок;

юридичні особи, щодо яких порушено справу про банкрутство.

2. Повідомлення про скасування аукціону не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається організатором усім особам, що подали заяву про участь в аукціоні.

3. У разі скасування аукціону виконавець повертає учасникам сплачені ними реєстраційні та гарантійні внески не пізніше п’яти банківських днів з дати скасування.

4. Рішення про скасування аукціону може бути оскаржено в судовому порядку.

Стаття 33. Учасники аукціону

1. В аукціоні можуть брати участь особи, що відповідно до Земельного кодексу України мають право на набуття у власність або в оренду земельних ділянок і сплатили реєстраційний та гарантійний внески.

Стаття 34. Порядок подання документів для участі в аукціоні та реєстрації його учасників

1. Особа, що бажає взяти участь в аукціоні, подає виконавцю:

заяву про участь в аукціоні (не пізніше, ніж за три робочих дні до його проведення), в якій, зокрема, зазначається, що вона надає згоду на умови повернення реєстраційних та гарантійних внесків;

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) або копію паспорта та за наявності ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів (для фізичних осіб);

документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків).

Представник фізичної чи юридичної особи подає крім зазначених документів відповідне доручення та копію свого паспорта.

2. Представник виконавця приймає документи особисто в учасників — фізичних осіб та представників учасників — юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.

3. Представник виконавця після отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, записує у книгу реєстрації учасників порядковий номер учасника і номер лота, який він виявив бажання придбати.

Крім того, в книзі зазначається:

для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання (у разі наявності) та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. Для іноземців та осіб без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України;

для юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України, — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

для іноземних юридичних осіб, підприємств з іноземними інвестиціями — найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа (для іноземних юридичних осіб) та держава, в якій зареєстровано засновників (учасників) підприємств з іноземними інвестиціями.

4. Інформація про особу учасника (його представника), що міститься в поданих ним документах, не підлягає розголошенню, крім випадків, установлених законом.

5. Після реєстрації учаснику видається вхідний квиток, інформаційна картка на лот та картка учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення аукціону).

6. У день проведення аукціону виконавець реєструє присутніх учасників. Учасник (його представник) зобов’язаний пред’явити паспорт (доручення на вчинення дій під час аукціону, зокрема участь в торгах та підписання протоколу про результати торгів, і паспорт).

Після цього виконавець видає учаснику табличку з номером, яка повертається після закінчення аукціону.

Реєстрація починається за три години та закінчується за 20 хвилин до початку аукціону.

Виконавець зобов’язаний завершити реєстрацію усіх учасників, що з’явилися на аукціон, не пізніше ніж за 20 хвилин до його початку. Незареєстровані особи до участі у торгах не допускаються.

7. Зразки документів, зазначених у цій статті (заяви про участь в аукціоні, довідки про отримання документів представником виконавця, книги реєстрації учасників, вхідного квитка, інформаційної картки на лот та картки учасника), а також форма примірного договору купівлі-продажу затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Стаття 35. Забезпечення гласності, прозорості та підтримання порядку під час проведення аукціону

1. Під час проведення аукціону мають право бути присутні та здійснювати звукозапис і відеозйомку процесу проведення торгів представники засобів масової інформації та громадських організацій.

2. За рішенням ліцитатора під час торгів за певним лотом у залі можуть бути присутні учасники, які не беруть участі в торгах за цим лотом, а також особи, що не є учасниками, за запрошенням організатора.

3. Особам, що не є учасниками торгів за конкретним лотом, забороняється втручання у торги в будь-який спосіб.

Учасникам та особам, зазначеним у частинах першій і другій цієї статті, забороняється вчиняти дії, спрямовані на умисне створення перешкод для проведення аукціону (пересуватися по залу та голосно розмовляти без дозволу ліцитатора, відвертати увагу учасників).

4. Ліцитатор для усунення порушень та поновлення порядку має право:

усно попередити учасника чи запрошену особу про усунення порушень, але не більше одного разу за кожний вид порушення;

вимагати від учасника чи запрошеної особи залишити зал торгів за неодноразове порушення порядку проведення торгів;

тимчасово припинити проведення аукціону та оголосити перерву в разі порушення учасниками правил проведення торгів.

Стаття 36. Проведення аукціону

1. Аукціон починається з оголошення ліцитатором порядку його проведення.

2. Лот виставляється на аукціоні за наявності не менш як двох учасників.

3. Ліцитатор оголошує номер лота, зазначений в інформаційній картці, місце розташування, розмір, цільове призначення земельної ділянки та можливі види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, а також стартову ціну лота.

4. Торги починаються з оголошення ліцитатором стартової ціни одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга), якщо один або більше учасників сповістили про готовність придбати лот.

5. Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни ніхто з учасників не висловив бажання придбати лот за ціною, оголошеною ліцитатором, лот знімається з продажу на цьому аукціоні.

У разі коли про готовність придбати лот за стартовою ціною сповістили не менш як два учасники, ліцитатор збільшує стартову ціну на крок аукціону з подальшим послідовним збільшенням ціни.

Значення кроку аукціону встановлюється організатором у межах до 10 відсотків стартової ціни.

Учасникам, які відмовилися придбати лот за стартовою ціною, гарантійні внески не повертаються.

6. У ході аукціону учасники повідомляють про намір придбати лот за оголошеною ліцитатором ціною двома способами: підняттям таблички з номером, повернутим до ліцитатора, що засвідчує прийняття ціни, запропонованої ліцитатором (прийняття пропозиції ціни без голосу), або підняттям таблички з одночасним оголошенням своєї пропозиції стосовно ціни лота, яка повинна бути більшою, ніж названа ліцитатором ціна, мінімум на один крок аукціону, але обов’язково кратною кроку (пропозиція ціни з голосу).

Якщо запропонована учасником ціна перевищує оголошену ліцитатором ціну, ліцитатор називає номер учасника і повідомляє про його пропозицію.

У разі коли ціна, запропонована з голосу одним із учасників, більша за ціну, оголошену ліцитатором, але не кратна кроку аукціону, ліцитатор трактує таку пропозицію як згоду учасника збільшити ціну на відповідну кількість кроків аукціону, називає номер цього учасника і запропоновану ним ціну, кратну кроку аукціону.

Якщо учасник підняв табличку та оголосив ціну, меншу за оголошену ліцитатором або попереднім учасником, ліцитатор повторює свою ціну або ціну попереднього учасника, вважаючи підняття таблички учасником, що запропонував меншу ціну, за згоду прийняти ціну, яку назвав ліцитатор або попередній учасник. Після цього ліцитатор оголошує наступну ціну, збільшену на крок аукціону.

Мовчання учасника, що першим підняв табличку з номером після оголошення ліцитатором ціни, трактується як згода учасника на запропоновану ліцитатором ціну. Після цього ліцитатор називає номер учасника, що першим підняв табличку, і оголошує наступну ціну, збільшену на крок аукціону.

У разі коли після оголошення запропонованої ліцитатором ціни одночасно декілька учасників піднімають свої таблички з номером (прийняття пропозиції ціни без голосу), ліцитатор називає нову ціну, збільшену на крок аукціону, не оголошуючи номерів учасників до того моменту, коли будь-який з них не оголосить свою ціну або ліцитатор не визначить, який з учасників підняв табличку першим при черговому збільшенні оголошеної ліцитатором ціни.

Якщо при послідовному збільшенні ціни ліцитатором одночасно декілька учасників залишають свої таблички піднятими, ліцитатор у будь-який момент на свій розсуд може запропонувати їм оголосити свою ціну і після першого оголошення одним з учасників своєї пропозиції назвати номер учасника, що оголосив пропозицію, а також ціну, запропоновану таким учасником, а потім оголосити наступну ціну, збільшену на крок аукціону.

У разі коли два або більше учасників одночасно погодилися з оголошеною ціною, але не погодилися з наступною ціною, збільшеною на крок аукціону, ліцитатор може оголосити про зменшення кроку аукціону і назвати наступну ціну, збільшену на новий крок аукціону. Якщо після цього ніхто з учасників не висловить бажання придбати лот за оголошеною ліцитатором останньою ціною, ліцитатор може запропонувати їм оголосити свою ціну. Після оголошення одним з учасників своєї пропозиції ліцитатор називає номер учасника, що оголосив пропозицію, а також запропоновану ним ціну. Інші учасники можуть запропонувати лише вищу за оголошену ціну, яку ліцитатор оголошує разом з номером учасника і збільшує на наступний крок.

У разі коли протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголошенням слова “Продано”, називає ціну продажу лота за останньою найбільшою ціною, за якою виявлено намір придбати лот, номер переможця і викликає його для підписання протоколу, який ведеться під час аукціону.

7. У протоколі зазначається назва лота, стартова ціна та результати торгів (остаточна ціна продажу, прізвище, ім’я та по батькові або найменування переможця). Протокол підписується переможцем, ліцитатором та представником виконавця у день проведення аукціону.

8. Переможець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні з продажу цього лота. До протоколу вноситься запис про відмову переможця від його підписання. У цьому разі протокол підписується ліцитатором та представником виконавця у день проведення аукціону, сума гарантійного внеску переможцю не повертається.

За умови наявності учасників, що виявили бажання придбати зазначений лот, організатор поновлює торги за цим об’єктом у день проведення аукціону.

За умови відсутності таких учасників лот виставляється на повторний аукціон.

9. Після закінчення торгів за кожним лотом ліцитатор має право оголосити перерву на 15 хвилин.

10. Усі спори (розбіжності) щодо порядку проведення аукціону розв’язуються (врегульовуються) під час його проведення ліцитатором за погодженням з організатором.

11. У процесі проведення аукціону виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, пропозиції учасників, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може бути також внесена інша інформація.

Завірена організатором копія протоколу видається переможцю.

12. Аукціон вважається таким, що закінчився, після підписання договору купівлі-продажу між переможцем та організатором.

Стаття 37. Оприлюднення результатів аукціону

1. Протягом 30 днів після проведення аукціону організатор публікує в друкованих засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про його проведення, повідомлення про результати торгів за кожним лотом із зазначенням:

місця розташування та розміру земельної ділянки;

строк оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди);

ціни продажу лота, визначеної за результатами аукціону;

цільового призначення земельної ділянки.

Стаття 38. Порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону, визнання його недійсним

1. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників або наявності тільки одного учасника;

якщо жоден із учасників не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки.

Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк від дня проведення земельного аукціону.

2. Результати аукціону анулюються організатором у разі відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону чи укладення договору купівлі-продажу або оренди, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.

Рішення про анулювання аукціону приймається організатором у п’ятиденний строк після виникнення підстави для анулювання.

Продаж земельних ділянок іноземним юридичним особам здійснюється відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено у судовому порядку.

3. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані недійсними згідно закону.

4. У разі прийняття рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання або визнання недійсними його результатів, повторний аукціон може бути проведений не раніше ніж через місяць з дня проведення попереднього аукціону і не пізніше ніж через шість місяців з дня прийняття такого рішення.

Якщо повторний аукціон проводиться у зв’язку з тим, що жоден з учасників не виявив бажання придбати відповідний лот за стартовою ціною, можливе зниження стартової ціни лота організатором, але не нижче ціни, що визначена за результатами експертної грошової оцінки, з дотриманням вимог, установлених цим Законом.

Якщо аукціон визнано таким, що не відбувся з підстави наявності лише одного учасника, а для участі у повторному аукціоні також зареєстрований лише той самий учасник, він має право придбати земельну ділянку або право оренди на неї за ціною не меншою від збільшеної на один крок стартової ціни.

Повторний аукціон проводиться відповідно до цього Закону.

До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу або оренди чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Стаття 39. Процедура оскарження

1. Покупець, який вважає, що його права порушуються внаслідок порушення виконавцем порядку його проведення та правил, установлених цим Законом та пакетом документації про аукціон, має право на оскарження дій виконавця відповідно до закону.

2. У разі виникнення підстави для оскарження порядку проведення аукціону або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності до моменту укладення договору купівлі-продажу або оренди учасник протягом 5 календарних днів після проведення аукціону та виникнення такої підстави має право подати скаргу організатору.

Подання скарги зупиняє процедуру проведення аукціону на 15 календарних днів, які надаються на оскарження та прийняття організатором рішення.

3. Організатор протягом п’яти календарних днів з моменту надходження скарги зобов’язаний повідомити всіх учасників торгів про зміст скарги, дату, час і місце розгляду та запросити їх взяти участь у розгляді.

Учасник, що не взяв участь у розгляді скарги, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що розглянуті.

4. Протягом п’яти календарних днів після закінчення строку, відведеного для повідомлення учасників торгів про розгляд скарги відповідно до частини другої цієї статті, організатор зобов’язаний розглянути скаргу та прийняти обґрунтоване рішення із зазначенням причин задоволення чи незадоволення скарги або заходів, що вживатимуться для врегулювання конфлікту, якщо скаргу задоволено повністю або частково.

5. Організатор надає учасникам, що подали скаргу, по одному примірнику рішення щодо розгляду скарги протягом трьох робочих днів після його прийняття.

6. У разі виявлення під час розгляду скарги учасника порушень порядку проведення аукціону, які впливають на об’єктивність визначення переможця, призводять до дискримінації учасників або іншим чином порушують їх права, організатор має право визнати результати такої процедури недійсними та розпочати організацію повторних торгів.

Скарги з вимогами, аналогічними до тих, що розглянуті, не розглядаються.

7. Спори, що виникають за результатами аукціону, розв’язуються у судовому порядку.

Стаття 40. Фінансове забезпечення проведення аукціону

1. Проведення аукціону здійснюється за рахунок коштів організатора та реєстраційних внесків його учасників.

Підготовка до продажу земельних ділянок державної власності та права оренди на них здійснюється місцевими державними адміністраціями за рахунок коштів Державного бюджету України.

Підготовка до продажу земельних ділянок комунальної власності та права оренди на них здійснюється місцевими радами за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

До розмежування земель державної та комунальної власності підготовка до продажу земельних ділянок та права оренди на них здійснюється:

а) в межах населених пунктів місцевими радами за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

б) за межами населених пунктів місцевими (обласними, районними) державними адміністраціями за рахунок коштів відповідних (обласних, районних) бюджетів.

У разі недостатності в організатора власних коштів він мас право залучати кредитні ресурси та кошти з інших, не заборонених законом джерел.

Договором між організатором та виконавцем може передбачатись можливість фінансування підготовки до проведення аукціону за рахунок виконавця з подальшим відшкодуванням його витрат за рахунок коштів відповідного бюджету.

2. Розмір реєстраційного внеску визначається виконавцем.

Максимальний розмір реєстраційного внеску не повинен перевищувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на дату публікації оголошення про проведення аукціону.

У разі відмови організатора від проведення аукціону у п’ятиденний строк з моменту прийняття відповідного рішення сплачені суми реєстраційних внесків за вирахуванням платежів за банківські перекази повертаються усім учасникам у повному обсязі, а витрати, пов’язані з організацією та проведенням аукціону, провадяться за рахунок організатора. В інших випадках суми реєстраційних внесків не повертаються.

3. Розмір гарантійного внеску визначається організатором і не може перевищувати 10 відсотків стартової ціни продажу лота.

Сплачені суми гарантійних внесків за вирахуванням платежів за банківські перекази у п’ятиденний строк з моменту укладення договору купівлі-продажу лота, прийняття рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання його результатів або визнання їх недійсними, повертаються усім учасникам, які не були визнані переможцями, крім випадків, передбачених цим Законом.

4. Реєстраційний та гарантійний внески сплачуються учасниками аукціону на відповідні рахунки виконавця відкриті в банку.

5. Організатор встановлює винагороду виконавцю у розмірі до 5 відсотків вартості лота, але не більш як 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Винагорода складається з видатків на організацію та проведення аукціону та прибутку виконавця.

Вартість послуг, пов’язаних з підготовкою та проведенням аукціону, визначається на підставі кошторису витрат, який затверджує організатор.

Після проведення аукціону організатор сплачує виконавцю винагороду.

У разі коли лот не проданий, організатор відшкодовує виконавцю витрати, пов’язані з організацією та проведенням аукціону, якщо це передбачено в договорі.

6. Лот може бути придбаний за рахунок власних та запозичених коштів, якщо інше не передбачено законом.

Лот не може бути придбаний за рахунок бюджетних коштів чи коштів державних підприємств.

7. Іноземці та іноземні юридичні особи сплачують вартість лотів в національній валюті в установленому порядку. Оплата за договором купівлі-продажу земельної ділянки, що придбана особами, які повинні для набуття права власності на землю отримати погодження Кабінету Міністрів України, проводиться такими особами протягом 5 днів після укладання договору купівлі-продажу.

Стаття 41. Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки або оренди за результатами аукціону та здійснення розрахунку за придбаний лот

1. На підставі підписаного протоколу аукціону переможець у разі відсутності скарги, її незадоволення організатором або врегулювання питань, порушених у скарзі, шляхом переговорів, протягом 10 банківських днів після закінчення строку, передбаченого для оскарження та прийняття організатором рішення відповідно до статті 39 цього Закону, зобов’язаний укласти договір та перерахувати кошти за придбаний земельний лот на зазначений у протоколі номер бюджетного рахунку, відкритого в органах Державного казначейства України.

Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора, але не більше ніж на 30 календарних днів, за умови сплати переможцем не менш як 50 відсотків ціни продажу лота.

У разі, якщо при розгляді скарги виявлено порушення порядку проведення торгів і організатором прийнято рішення про визнання результатів торгів недійсними, договір купівлі-продажу не укладається та організатором розпочинається процедура організації повторних торгів.

2. Договір купівлі-продажу земельного лоту укладається безпосередньо між організатором та переможцем, нотаріально посвідчується та підлягає державній реєстрації.

Для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки або права на неї нотаріусу подається протокол аукціону з інформацією про земельну ділянку, відповідальність за достовірність якої покладається на організатора аукціону.

Для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки або права на неї приватної власності нотаріусу подається також правовстановлюючий документ на земельну ділянку.

У разі придбання переможцем кількох земельних лотів договір укладається окремо на кожний з них.

3. Договір купівлі-продажу земельного лоту є підставою для внесення коштів на бюджетний рахунок, відкритий у відповідному територіальному органі Державного казначейства України для зарахування надходжень від продажу земельних ділянок або прав на них, як сплати вартості земельного лоту.

4. У разі відмови від укладення договору купівлі-продажу земельного лоту на умовах, визначених у договорі, або відмови включити до договору умови, визначені у цьому Законі та документації про земельні торги, переможець втрачає внесений ним гарантійний внесок.

5. Гарантійний внесок, сплачений переможцем до початку аукціону, зараховується до купівельної ціни. Виконавець протягом трьох банківських днів після закінчення аукціону перераховує суму гарантійного внеску, сплаченого на його рахунок переможцем, на відповідні бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування надходжень від продажу земельних ділянок або прав на них. Гарантійні внески інших учасників повертаються виконавцем протягом трьох банківських днів після закінчення аукціону. Гарантійний внесок підлягає поверненню покупцям у разі скасування земельного аукціону.

У разі, якщо організатором земельних торгів виступає фізична або юридична особа, порядок розрахунку у безготівковій формі за придбаний лот обумовлюється у договорі купівлі-продажу лота на аукціоні, укладеним між організатором та виконавцем.

6. Якщо переможець не вніс належної до сплати суми у визначений строк він втрачає право на земельну ділянку та внесений ним гарантійний внесок.

7. У разі втрати переможцем права на повернення гарантійного внеску, у випадках передбачених цим Законом, виконавець протягом трьох банківських днів після закінчення аукціону перераховує суму гарантійного внеску, сплаченого на його рахунок переможцем, до відповідного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України.

8. Право власності або оренди на земельну ділянку, придбане за результатами земельних аукціонів, виникає у покупця відповідно до Земельного кодексу України за умови повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Державний акт на право власності на земельну ділянку, придбану із земель державної та комунальної власності за результатами аукціону, після повного розрахунку за договором купівлі-продажу або сплати першого внеску у разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу, заповнюється розробником документації із землеустрою упродовж 14 календарних днів з моменту укладення з ним договору на заповнення бланку державного акта, на підставі:

документації із землеустрою, яка розроблена при підготовці земельної ділянки до продажу;

договору купівлі – продажу земельної ділянки.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, при цьому не розробляється.

Державний акт на право власності на земельну ділянку, придбану із земель державної та комунальної власності за результатами аукціону, реєструється в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та видається переможцю аукціону з продажу земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня подання ним до органу, який здійснює видачу зазначеного акта, заповненого бланку державного акта, документації із землеустрою, яка розроблена при підготовці земельної ділянки до продажу, договору купівлі – продажу земельної ділянки.

Стаття 42. Особливості реалізації земельної ділянки державним виконавцем

Реалізація земельної ділянки державним виконавцем відповідно до виконавчого документу здійснюється з урахуванням особливостей реалізації майна у виконавчому провадженні, встановлених Законом України “Про виконавче провадження”.

Глава 7. Земельні торги у формі конкурсу

Стаття 43. Сфера застосування земельних торгів у формі конкурсу

Земельні торги у формі конкурсу (далі – конкурс) щодо земель державної або комунальної власності можуть проводитись у випадках продажу, оренди земель для:

будівництва об’єктів транспортної інфраструктури (об‘єктів трубопровідного транспорту, доріг, шляхопроводів, мостів, залізничних станцій, вокзалів, аеропортів, морських і річкових портів та їх терміналів), об’єктів електроенергетики);

будівництва об’єктів соціальної інфраструктури (навчальних закладів, закладів культури, закладів фізичної культури і спорту, лікарень).

Сфера застосування земельних торгів у формі конкурсу щодо земель приватної власності визначається власником цих земель.

Стаття 44. Визначення конкурсних умов

1. Конкурс може проводитись як для всіх фізичних або юридичних осіб, які бажають взяти в ньому участь, а також для визначеної категорії учасників (фермерських господарств, сільськогосподарських підприємств, осіб, які здійснюють діяльність у будівництві тощо).

2. Після прийняття рішення про продаж земельних ділянок (права оренди на неї) на конкурсі, організатор розробляє та затверджує умови конкурсу.

3. Умови конкурсу щодо продажу земельної ділянки державної та комунальної власності (права оренди на неї) затверджуються рішенням органу, який прийняв рішення про продаж земельної ділянки на земельних торгах на підставі затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4. В умовах конкурсу зазначаються:

основні положення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, її місце розташування, перелік суміжних землевласників та землекористувачів, цільове призначення, наявні обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, допустимі види забудови земельної ділянки (у випадку продажу земельної ділянки (права оренди на неї) під забудову);

категорії осіб, які можуть брати участь у земельному конкурсі,

вимоги до використання земельної ділянки,

критерії вибору переможця земельних торгів,

інформація стосовно того, чи дозволяється пропонувати інші, крім передбачених конкурсними умовами, умови договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки, а також стосовно того, як будуть оцінюватися такі пропозиції учасників;

інформація про те, як повинна бути обчислена і виражена ціна, що зазначена в конкурсній заявці;

вимоги до гарантування зобов’язань покупця, орендаря щодо виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки, якщо такі висуваються;

остаточний строк, місце і спосіб представлення заявок осіб, які мають намір взяти участь у конкурсі;

способи звернення учасників за роз’ясненням конкурсних вимог, висунутих власником земельної ділянки;

місце, дата, час і порядок розкриття конвертів з конкурсними заявками, що надійшли від учасників конкурсу;

імена, прізвища й адреси уповноважених осіб організатора;

проект договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки.

Конкурсні умови після їх затвердження організатором передаються виконавцю. Виконавець у п’ятиденний термін з дати отримання умов конкурсу забезпечує публікацію у відповідному друкованому засобі масової інформації оголошення про проведення конкурсу.

Умови конкурсу можуть бути в повному обсязі опубліковані у відповідному друкованому засобі масової інформації. В разі, якщо умови конкурсу в повному обсязі не опубліковані у відповідному друкованому засобі масової інформації, кожному учаснику конкурсу виконавцем надається примірник таких умов.

5. Оголошення про проведення конкурсу повинне включати відомості про:

організатора та виконавця конкурсу;

розмір, місцезнаходження, кадастровий номер земельної ділянки, її кількісні та якісні характеристики;

цільове призначення земельної ділянки та встановлені обмеження і обтяження прав на неї;

стартову ціну;

основні інвестиційні чи інші вимоги щодо використання земельної ділянки згідно із умовами конкурсу;

місце і час проведення конкурсу;

розмір реєстраційного та гарантійного внесків учасника і порядок їх сплати;

найменування та місцезнаходження виконавця, номер телефону, адресу, за якими можна отримати додаткову інформацію та дізнатися, де можна ознайомитися з проектом землеустрою земельної ділянки та отримати умови конкурсу;

вичерпний перелік документів, які необхідно подати особі, яка бажає взяти участь в конкурсі, для реєстрації її учасником цього конкурсу;

дату початку та закінчення приймання документів для осіб, що бажають взяти участь в конкурсі, який повинен становити не менше ніж 25 днів з дня публікації оголошення;

строк подачі конкурсних заявок, який повинен становити не менше ніж один місяць з дати закінчення терміну приймання документів для осіб, які бажають взяти участь у конкурсі.

Стаття 45. Реєстрація осіб, які бажають взяти участь в конкурсі

1. В конкурсі можуть брати участь категорії осіб, зазначені в умовах конкурсу, які відповідно до закону мають право на набуття у власність земельних ділянок (права оренди на них), а також сплатили реєстраційний та гарантійний внески. Розмір гарантійного внеску визначається виконавцем у межах від п’яти до десяти відсотків стартової ціни.

2. Особа, що бажає взяти участь в конкурсі, подає виконавцю:

заяву про участь в конкурсі із зазначенням лота (лотів, які виявила бажання придбати особа);

засвідчені копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб) та копію паспорта, копію документу про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (для фізичних осіб). В разі подання документів іноземною особою, вказані документи подаються у перекладі, засвідченому у встановленому порядку;

документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків;

визначені в оголошенні про проведення конкурсу документи, які підтверджують відповідність особи категоріям осіб, які можуть взяти участь в конкурсі відповідно до конкурсних умов.

Представник юридичної особи подає також документи, які підтверджують його повноваження виступати від імені цієї юридичної особи та копію паспорта.

Представник виконавця приймає документи особисто в учасників — фізичних осіб та представників учасників — юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.

Забороняється вимагати для реєстрації учасника конкурсу документи, не зазначені у частині другій цієї статті.

3. Виконавець після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті, записує у книгу реєстрації порядковий номер учасника і номер лота, який учасник виявив бажання придбати. Крім того, в книзі зазначається:

для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. Для іноземних громадян та осіб без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я (за наявності), постійне місце проживання за межами України;

для юридичних осіб України — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

для іноземних юридичних осіб, спільних підприємств — найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа;

4. Після реєстрації учаснику виконавцем видається посвідчення учасника конкурсу, копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також примірник конкурсних умов.

В посвідченні учасника конкурсу зазначається: прізвище, ім’я (найменування) учасника, його ідентифікаційний код (номер), характеристики лота, який виставляється на продаж (кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, її цільове призначення та місце розташування, дані щодо організатора та виконавця конкурсу.

5. Виконавець укладає з учасником договір про участь в конкурсі, яким передбачаються умови повернення (або утримання) реєстраційних та гарантійних внесків, можливість накладення штрафів на учасника у випадках, зазначених у цьому Законі.

6. Виконавець відмовляє у реєстрації особи, яка виявила бажання взяти участь в конкурсі, у випадках:

ненадання особою, яка виявила бажання взяти участь в конкурсі, документів, передбачених частиною другою цієї статті;

відсутності у особи, яка виявила бажання взяти участь в конкурсі, права на набуття у власність відповідної земельної ділянки.

7. Реєстрація учасників, які виявили бажання взяти участь у конкурсі здійснюється щодо кожного лота окремо.

Стаття 46. Роз’яснення до умов конкурсу

1. Учасник має право звернутися до організатора торгів у письмовій формі із запитом про надання роз’яснень щодо змісту конкурсних документів.

Організатор торгів зобов’язаний дати відповідь на кожне з поставлених учасником запитань, що стосуються роз’яснення змісту конкурсних документів, якщо запит про це надійшов не пізніше, ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку подання конкурсних заявок.

Роз’яснення повинні бути надіслані учасникам протягом строку, який дасть учаснику змогу представити свою конкурсну заявку до закінчення встановленого для цього строку, але не пізніше трьох днів з моменту отримання запиту.

Ці роз’яснення також надсилаються всім учасникам земельних торгів, яким були видані умови конкурсу, без зазначення учасника, від якого надійшов запит про надання роз’яснення.

2. Організатор має право внести в конкурсні документи уточнення (доповнення), але не пізніш ніж за двадцять днів до закінчення строку подання конкурсних заявок.

Стаття 47. Подання конкурсних заявок

Організатор встановлює дату, до якої покупці повинні подати конкурсні заявки. Строк подання конкурсних заявок не може бути менше тридцяти днів з дати закінчення терміну подання документів особами, які бажають взяти участь в конкурсі.

Строк подачі конкурсних заявок може бути продовжений організатором. Оголошення про продовження строку подачі конкурсних заявок публікується у друкованому засобі масової інформації, в якому було опубліковано оголошення про проведення конкурсу.

Конкурсна заявка складається українською мовою у письмовій формі, повинна бути підписана учасником або уповноваженою ним особою.

Конкурсна заявка подається виконавцю у заклеєному конверті із супровідним листом, в якому зазначається:

найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я, по-батькові учасника конкурсу, який надає конкурсну заявку;

лот, в конкурсі з продажу якого бере участь учасник.

Виконавець зобов’язаний надати особі, яка надала конкурсну заявку, письмове повідомлення про її отримання.

Виконавець повертає учаснику надану ним конкурсну заявку без розкриття конверту, в якому вона була отримана, в разі:

отримання конкурсної заявки після закінчення строку, встановленого для її подання,

отримання конкурсної заявки з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Стаття 48. Строк дії конкурсних заявок, порядок їх зміни та відкликання

Конкурсні заявки є дійсними протягом строку проведення конкурсу.

До закінчення строку подання конкурсних заявок учасник має право до закінчення строку подання конкурсних заявок змінити чи відкликати свою конкурсну заявку.

Відкликання конкурсної заявки здійснюється шляхом надіслання виконавцю письмового повідомлення про це.

Зміна конкурсної заявки здійснюється шляхом викладення конкурсної заявки у новій редакції.

Змінена конкурсна заявка подається, отримується та повертається. в порядку, передбаченому цим Законом для конкурсних заявок.

Стаття 49. Розкриття конвертів з конкурсними заявками

Розкриття конвертів з конкурсними заявками проводиться у визначених умовами конкурсу день, час і місці. День і час розкриття конвертів з конкурсними заявками повинен збігатися з днем і часом завершення подання конкурсних заявок. У разі зміни умов конкурсу організатором повинна бути змінена і дата розкриття конвертів.

Конверти з конкурсними заявками розкриваються організатором або його уповноваженим представником. Усі конверти, що надійшли до закінчення терміну їх подання, повинні бути розкриті в установлений строк. Під час процедури розкриття конвертів мають право бути присутніми всі учасники, які подали конкурсні заявки, або їх уповноважені представники.

Учасникам або їх уповноваженим представникам оголошуються прізвище, ім’я (найменування), адреса учасника, ціна, інвестиційні та інші пропозиції, зазначені в конкурсній заявці. Ця інформація невідкладно фіксується в протоколі про конкурс, що складається відповідно до цього Закону.

Стаття 50. Розгляд, оцінка і порівняння конкурсних заявок

До розгляду приймаються конкурсні заявки, які відповідають усім перерахованим в умовах конкурсу вимогам. Незначні відхилення від викладених у конкурсних документах умов є несуттєвими у разі, якщо помилки та неточності можуть бути усунуті без зміни суті заявки.

Для розгляду та оцінки пропозицій учасників конкурсу, вказаних у конкурсних заявках, організатором може бути створена комісія.

Організатор має право вимагати від учасників надання роз’яснень щодо змісту поданих ними конкурсних заявок. Зміна суті конкурсних заявок при їх роз’ясненні не допускається.

Організатор має право самостійно виправити виявлені в конкурсній заявці під час її розгляду арифметичні помилки. У такому разі організатор повідомляє учасника, який представив конкурсну заявку, про такі виправлення.

Організатор має право відхилити конкурсну заявку, якщо:

покупець не визнає обґрунтованими виправлені власником земельної ділянки арифметичні помилки, виявлені ним у заявці;

конкурсна заявка не відповідає вимогам, зазначеним в умовах конкурсу;

Організатор оцінює і порівнює тільки конкурсні заявки, які відповідають умовам конкурсу та визначає учасника, який є переможцем у конкурсі. У процесі порівняння та оцінки конкурсних заявок можуть застосовуватися тільки критерії оцінки, визначені умовами конкурсу.

Переможцем земельного конкурсу організатором визнається учасник, у конкурсній заявці якого запропоновані найкращі інвестиційні, у тому числі цінові, пропозиції, які при оцінці відповідно до критеріїв, установлених конкурсними документами, визнаються найприйнятнішими.

Інформація, пов’язана з розглядом, роз’ясненням, оцінкою і порівнянням конкурсних заявок, може бути доступна тільки тим особам, які офіційно беруть участь у розгляді, оцінці і порівнянні конкурсних заявок та прийнятті рішення за результатами їх розгляду.

У разі якщо до встановленого власником земельної ділянки терміну подання конкурсних заявок надходить тільки одна заявка, конкурс є таким, що не відбувся.

Стаття 51. Оголошення переможця конкурсу

Не пізніше п’яти днів по закінченню конкурсу організатор надсилає учаснику, який став переможцем конкурсу, повідомлення про визнання його переможцем та письмово інформує про це інших учасників, .

Інформація (письмове повідомлення) про визначення учасника переможцем надсилається рекомендованим листом і/або телеграмою.

У разі якщо покупець, якому надіслано повідомлення про визнання його переможцем земельного конкурсу, відмовився від підписання договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки, в термін обумовлений умовами конкурсу не підписав договір купівлі-продажу, власник земельної ділянки має право визнати переможцем конкурсу іншого покупця в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 52. Завершення земельного конкурсу

Земельний конкурс вважається завершеним з моменту укладення договору купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки.

Протягом п’яти днів з моменту набуття чинності договором купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки продавець земельної ділянки зобов’язаний надати (надіслати) покупцям, що брали участь у конкурсі, повідомлення про зміст договору.

Стаття 53. Звіт про проведення конкурсу

Виконавець конкурсу протягом десяти днів з моменту його завершення складає звіт про результати конкурсу та надає його організатору.

У звіті про результати конкурсу:

наводиться стислий опис земельної ділянки;

викладаються визначені в умовах конкурсу критерії вибору переможця;

викладається зміст конкурсних пропозицій учасників на участь у конкурсі, зазначаються прізвища, ім’я (найменування) учасників конкурсу та їх адреси;

зазначаються відомості про правовий та фінансовий стан покупців, їх спроможність задовольнити умови земельного конкурсу;

зазначаються запропоновані кожним покупцем ціна земельної ділянки, а також подані ним інші конкурсні пропозиції;

даються оцінка та порівняльна характеристика конкурсних заявок та пропозицій;

зазначаються найменування або прізвище, ім’я переможця конкурсу та підстави визнання його переможцем;

зазначаються причини відхилення заяв покупців.

Інформація про стислий опис земельної ділянки, зміст заявок й адреси покупців та причини відхилення їх заявок надається всім покупцям, які брали участь у конкурсі, на їх запит.

Решта інформації може надаватися лише суду на його запит.

Глава 8. Інші правові форми обігу земель.

Стаття 54. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод

1. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Стаття 55. Особливості укладення договору дарування земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності, можуть бути відчужені шляхом укладення договору дарування лише:

на користь членів сім’ї особи, яка здійснює відчуження земельної ділянки або її родичів;

на користь держави або територіальної громади.

До кола родичів, зазначених у абзаці другому частини першої цієї статті, відносяться: діти, батьки, рідні та двоюрідні брати та сестри, дід, баба, рідні дядько та тітка, племінники.

Розділ ІV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РИНОК ЗЕМЕЛЬ

Глава 9. Відповідальність за порушення законодавства про ринок земель

Стаття 56. Відповідальність за порушення законодавства про ринок земель

Особи, винні в порушенні законодавства про ринок земель, несуть відповідальність відповідно до законів України.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

І. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім глави 4 цього Закону, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року.

ІІ. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст. 27; 2006 р., № 21, ст. 170; 2008 р., № 27—28, ст. 253, № 48, ст. 358):

статтю 13 доповнити абзацом одинадцятим у такій редакції:

“ж) утворення державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності.”;

частину другу статті 84 після слів “державних органів приватизації” доповнити словами “державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”;

у статті 1021:

у частині другій слова “, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті” виключити;

частину третю викласти у такій редакції:

“3. Земельні ділянки державної та комунальної власності не можуть передаватися у користування на праві користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і праві користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).”;

частину четверту виключити;

статтю доповнити частиною четвертою у такій редакції:

“4. Земельні ділянки державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні осіб, які їх не приватизували у встановленому порядку, або не набули права оренди на них, після закінчення терміну договору емфітевзису чи суперфіцію надаються таким особам в оренду.”

у статті 116:

абзац другий частини першої виключити;

у статті 127:

у назві слова “або прав на них” замінити словами “або права оренди на них”;

у частинах першій і другій слова “або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису)” замінити словами “або права оренди на них”;

у статті 128:

назву статті викласти у такій редакції:

“Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам на неконкурентних засадах”;

частину першу після слів “Радою міністрів Автономної Республіки Крим” доповнити словами “державною спеціалізованою установою з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”;

абзац другий частини першої виключити;

абзац перший частини другої після слів “міської ради” доповнити словами “державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”;

абзац перший частини третьої після слів “Орган державної влади” доповнити словами “державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”;

абзац перший частини шостої після слів “міської ради” доповнити словами “державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”;

частину одинадцяту після слів “Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності” доповнити словами “а також від продажу права оренди на них”;

у статті 129:

частину другу доповнити новими абзацами у такій редакції:

“Погодження продажу земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України протягом місяця з дня подання клопотання щодо погодження такого продажу.

До клопотання про погодження продажу Кабінетом Міністрів України земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам додаються такі документи або їх копії:

проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі його виготовлення, коли земельна ділянка продавалась із зміною цільового призначення та у разі, якщо межі земельної ділянки не були встановлені в натурі);

технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права оренди на неї;

технічний паспорт земельної ділянки (у разі продажу земельної ділянки на земельних торгах);

протокол аукціону (у разі продажу земельної ділянки на земельних торгах);

правовстановлюючі документи юридичної особи

Неподання зазначених документів є підставою для відмови Кабінетом Міністрів України у погодженні продажу земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам.

Рішення про погодження продажу земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється із урахуванням:

створення сприятливих зовнішньоекономічних умов для соціально-економічного розвитку України;

запобігання втручанню у внутрішні справи України і відвернення посягань на її державний суверенітет і територіальну цілісність.

Території, на яких обмежується або забороняється продаж земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони України або Служби безпеки України.”

статтю 130 викласти у такій редакції:

“1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:

а) громадяни України;

б) держава в особі спеціалізованої установи чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

2. Переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у приватній власності, за ціною, оголошеною для продажу, мають державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення чи органи місцевого самоврядування, користувач (орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб), власники та користувачі суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.”

частину першу статті 133 викласти у такій редакції:

“1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а також права на них — право оренди земельної ділянки (у тому числі право оренди земельної ділянки державної та комунальної власності), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом або договором.”;

у статті 134:

у назві слова “або прав на них” замінити словами “або права оренди на них”;

у частині першій слова “Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис)” замінити словами “Земельні ділянки державної чи комунальної власності (право оренди на них)”;

у частині другій:

в абзаці першому слова “або права на них” замінити словами “або право оренди на них”;

перед останнім абзацом частини другої доповнити абзацом у такій редакції:

“створення об’єктів природно-заповідного фонду;”

у статті 135:

частину першу викласти у такій редакції:

“1. Земельні торги проводяться у формі аукціону або конкурсу.

Земельні конкурси проводяться у порядку та випадках, встановлених законом.”

у статті 136:

у першому реченні частини першої після слів “Органи державної влади” доповнити словами “державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”, а слова “або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису)” замінити словами “або право оренди на них”;

частину третю викласти у такій редакції:

“3. Земельна ділянка, у тому числі та, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) державної або комунальної власності, або право на неї виставляється на земельні торги окремим лотом після:

а) виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі);

б) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

в) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи прав на неї та встановлення стартової ціни лота, яка не може бути меншою від ціни, визначеної за результатами експертної грошової оцінки, проведеної за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;

г) виготовлення технічного паспорта земельної ділянки в разі його відсутності;

у пункті “г” частини четвертої слова “або прав на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису)” замінити словами “або права оренди на неї”;

у частині п’ятій слова “Технічний паспорт об’єкта продажу (лота)” замінити словами “Технічний паспорт земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги”;

частину шосту викласти у такій редакції:

“Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги, затверджується Кабінетом Міністрів України”;

у частині сьомій:

після слів “чи держаних органів приватизації” доповнити словами “чи державного виконавця”;

слова “Технічний паспорт об’єкта продажу (лота)” замінити словами “Технічний паспорт земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги”;

у статті 137:

у частині першій після слів “не раніше 30 днів” доповнити словами “та не пізніше 60 днів”;

у пункті “д” частини другої слова “технічним паспортом об’єкта продажу (лота)” замінити словами “технічним паспортом земельної ділянки”;

у статті 138:

у частині першій пункт “в” виключити;

у пункті 12 розділу Х “Перехідні положення”:

в абзаці першому слова “зазначених в абзаці третьому” замінити словами “зазначених в абзаці другому”;

абзац другий викласти у такій редакції:

“Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.”;

2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356; 2008 р., № 48, ст. 358):

у статті 407:

у частині другій слова “, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті” виключити;

частину третю виключити;

у частині першій статті 408 слова “і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років” виключити;

статтю 413 викласти у такій редакції:

“Стаття 413. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови

1. Власник земельної ділянки, крім земельних ділянок державної та комунальної власності, має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.

3. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або невизначений строк.”;

у статті 1277:

у частині першій після слів “визнає спадщину відумерлою” доповнити словами “(крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів)”;

доповнити статтю частиною шостою у такій редакції:

“6. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів визнаються судом відумерлою спадщиною за заявою державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності та переходять у державну власність.”

3). У Декреті Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р. №13, ст.113 з наступними змінами):

статтю 2 доповнити пунктом 14 такого змісту:

“14) за відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) протягом 5 років з років з укладення договору відчуження, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача”.

пункт 6 статті 3 доповнити підпунктом “х” такого змісту:

“х) за відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) протягом 5 років з дня укладення договору за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача:

при відчуженні за перший рік – 100 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

при відчуженні на другий рік – 90 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

при відчуженні на третій рік – 80 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

при відчуженні на четвертий рік – 70 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

при відчуженні на п‘ятий рік – 60 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;”

4) у Законі України “Про оренду землі” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102; 2008 р., № 27—28, ст. 253, № 48, ст. 358):

у статті 4:

частину четверту після слів “земельних ділянок” доповнити словами “несільськогосподарського призначення”;

доповнити статтю частиною п’ятою у такій редакції:

“Орендодавцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, є державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності.”;

пункт “а” частини другої статті 5 після слів “Рада міністрів Автономної Республіки Крим” доповнити словами “державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”;

Статтю 81 викласти у такій редакції:

“Стаття 81. Відчуження орендарем права оренди земельної ділянки державної та комунальної власності

Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.”

5) у Законі України “Про фермерське господарство” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 363):

у частині четвертій статті 13 слова та цифри “до 1 січня 2002 року”замінити словами “до введення в дію Закону України “Про ринок земель”.

6) у статті 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 38, ст.314; 2010, № 1, ст.2) слова “районної державної адміністрації” замінити словами “державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності”.

ІІІ. З моменту створення державної спеціалізованої установи з управління землями сільськогосподарського призначення, передбаченої статтею 8 цього Закону, землі сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, які не надані у постійне користування, переходять у власність цієї установи.

Особливості посвідчення прав на землі, що перебувають у власності установи, визначаються Кабінетом Міністрів України.

ІV. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, зокрема порядку підготовки ліцитаторів з проведення земельних торгів;

утворити державну спеціалізовану установу з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Кваліфікаційні свідоцтва ліцитаторів з проведення земельних торгів, що були видані до набрання чинності цим Законом, дійсні протягом двох років з дати набрання чинності цим Законом.

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області

Офіційний веб-сайт

Автор

Новий рівень сервісу: Відеопрезентація електронних послуг Держгеокадастру

Відеопрезентація електронної послуги «Замовлення витягу з ДЗК»

Корисна інформація

Партнери

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області

Офіційний веб-сайт