Відповідно до пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
В пункті 19 Порядку ведення поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 вказано, що для державної реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію власник чи набувач права або уповноважені ними особи подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву про державну реєстрацію обмежень у використанні земельної ділянки такі документи:
1) копія документа, що посвідчує особу власника або набувача права на земельну ділянку, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою – також копія документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені таких осіб;
2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки та перелік обмежень використання земельної ділянки і наявні земельні сервітути або охоронне зобов’язання, що містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки, та обмінний файл, який подається у разі державної реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію щодо частини земельної ділянки;
3) договір – у разі внесення відомостей до Поземельної книги на підставі такого договору (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору);
4) нотаріально засвідчена копія заповіту, нотаріально засвідчена копія свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою – у разі внесення відомостей до Поземельної книги на підставі заповіту;
5) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину – у разі внесення відомостей до Поземельної книги на підставі свідоцтва про право на спадщину;
6) рішення суду – у разі внесення відомостей до Поземельної книги на підставі рішення суду;
7) акт уповноваженого органу державної влади, посадової особи – у разі внесення відомостей до Поземельної книги на підставі акта уповноваженого органу державної влади, посадової особи;
8) копія еталонного тексту витягу із закону з інформаційного фонду Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів на паперовому носії – у разі внесення відомостей до Поземельної книги на підставі закону;
9) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів – для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера – для юридичної особи;
10) документи про внесення плати за надання послуг із здійснення державної реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію; перевірки обмінного файла – у разі державної реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію щодо частини земельної ділянки.
Під час подання заяви фізична особа пред’являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою – також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи, повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 21 Порядку ведення поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 державна реєстрація обмежень використання земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію в разі відсутності підстав для відмови в такій реєстрації здійснюється одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
У разі коли обмеження використання земельної ділянки, земельний сервітут, емфітевзис і суперфіцій встановлено після державної реєстрації земельної ділянки чи за окремим договором, заповітом або рішенням суду, їх реєстрація здійснюється протягом 14 календарних днів з дати подання документів.
Плата за державну реєстрацію обмежень у використанні земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх зміни (припинення) здійснюється в розмірах встановлених Порядком справляння плати за надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 835 від 1 серпня 2011 р.