“Світовий досвід, який ми використали при складанні кадастру, свідчить про те, що тільки публічна інформація про власність на землю може утримувати ринок у цивілізованих рамках, – наголосив Голова Державного агентства земельних ресурсів Сергій Тимченко в інтерв’ю тижневику “Дзеркало тижня. Україна”. – Але, безумовно, ті, хто наживався на недосконалості і непрозорості системи, зараз опиняться у перших рядах критиків публічного кадастру, тому що їм є, що приховувати, і є, чого остерігатися.

Земельні відносини, як відомо, завжди поєднувалися зі скандалами, махінаціями і корупцією. Багато хто так обжився в цій “мутній воді”, що, здавалося, змінити систему неможливо. І очевидно, що у публічної карти, яку ми запустили, мало з’явитися чимало недоброзичливців, у тому числі й серед чиновників”.

Першими незадоволеними стали чиновники з областей, районів і сільрад, які розпоряджалися землями фактично на свій розсуд, що призвело до масового розбазарювання земель, у тому числі й сільськогосподарського призначення. Адже у Національній кадастровій системі можна побачити що і де було виділено та приватизовано за 20 років незалежності країни.

Ще однією причиною цієї реформи була боротьба з корупцією у сфері земельних відносин, де відсутні належний облік і контроль, де кожен розпоряджається державними ресурсами на власний розсуд, де процвітає тіньовий земельний ринок, позбавляючи громадян країни права на справедливість, прозорість і захищеність майнових прав. “У земельних питаннях це все втричі важливіше, ніж у будь-яких інших”, – підкреслив очільник земельного відомства.

Кадастр – це гарантія прав на землю та інструмент для забезпечення цих гарантій. Образно кажучи, це дзеркало, що відображає реальний стан справ. Дотепер ніхто з колишніх керівників Держкомзему не зважувався зробити такий кадастр реальністю, тому що це було не тільки політичне питання і ризик викликати шквал критики, а й питання власності, якого багато хто волів би не порушувати, особливо в останні десять років, коли земля стала предметом комерції і капіталізації.

На сьогодні фахівці земельного відомства зібрали і перевели в електронний вигляд майже 17 млн земельних актів. За роки незалежності часто змінювалися форми актів, вигляд бланків, і тому довелося вручну оцифровувати ці дані.

Електронна кадастрова карта з’явилася тому, що Держземагентство зібрало воєдино те, що десятиліттями ховали під сімома замками, – місцеві земельні бази, і потім перерахувало всі ділянки з них у єдину систему координат. За півтора року виконано роботу, за яку всі боялися братися попередні 20 років.